.

Виховання моральної особистості дитини дошкільного віку

Моральне виховання передбачає становлення у дитини системи пріорітетних мотивів, що відповідають моральним нормам і визначають її взаємини з довколишніми людьми. 

Важливим аспектом розвитку мотивів поведінки у дошкільному віці є підвищення рівня їх усвідомленості: дитина починає розуміти, чим зумовлені її вчинки, як вони пов’язані з наслідками поведінки. У дошкільників поступово починає формуватися усвідомлення, що виконання загальноприйнятих моральних правил – це засіб підтримання позитивних взаємин з дорослими, які цього дотримуються і вимагають. Діти молодшого дошкільного віку діють відповідно до моральних норм стосовно лише тих людей, яким вони довіряють. Дітям старшого дошкільного віку притаманно поширювати моральну поведінку на широке коло людей (тому що відбувся процес засвоєння моральних норм, усвідомлення їх значення і розуміння обовязковості дотримання), тобто вони вже здатні до моральних дій і вчинків на рівні їх розуміння. Узагальнену картину становлення мотиваційної сфери, що має безпосередній зв’язок із розвитком моральної свідомості і самосвідомості подано в таблиці "Становлення мотиваційної сфери в дошкільному віці"

Орієнтовний перелік творів дитячої художньої літератури

Шановні батьки! До вашої уваги орієнтовний перелік творів дитячої художньої літератури, що укладений за роками життя дітей.

Ознайомлення із дитячою художньою літературою є одним з основних принципів побудови програми. Йдеться про принцип культуровідповідності – ознайомлення з кращими зразками української культури щодо формування моральності особистості.

Метою є збагачення та розширення знань етичного спрямування, актуалізація розуміння дітьми моральних понять, правил поведінки з однолітками, молодшими та старшими за віком людьми.

Батькам на допомогу

Анкета вивчення особливостей емоційної сторони дитячо-батьківської взаємодії (О. І. Захарова)

Дає змогу встановити ступінь вираження батьківського ставлення за трьома блоками: 

▶ чуттєвість; 

▶ емоційне прийняття; 

▶ поведінкові прояви емоційної взаємодії.

Опитувальник містить 25 тверджень, які стосуються особливостей батьківської чуттєвості, характеризують ставлення до дитини та дитячо-батьківські взаємини. Батькам пропонується оцінити за п’ятибальною шкалою, наскільки справедливі наведені твердження: 

5 — цілком так; 

4 — скоріш за все так; 

3 — у деяких випадках; 

2 — не зовсім так; 

1 — абсолютно ні.

Опитувальник містить три блоки: чуттєвість, емоційне прийняття та поведінкові прояви емоційної взаємодії. Відповідно кожен блок має критерії визначення особливостей емоційної сторони дитячо-батьківської взаємодії.

Отже, блок «Чуттєвість»: здатність батьків сприймати емоційний стан дитини; розуміння батьками причин виникнення певних емоційних станів дитини; здатність до співпереживання. Блок «Емоційне прийняття»: почуття, що виникають у батьків під час взаємодії з дитиною; безумовне прийняття дитини; ставлення до себе як до батьків; переважний емоційний фон взаємодії. Блок «Поведінкові прояви емоційної взаємодії»: прагнення до тілесного контакту; надання емоційної підтримки; орієнтація на стан дитини під час взаємодії з нею; вміння впливати на стан дитини. 

Все починається з добра

Тема: Все починається з добра

Мета: продовжувати формувати уявлення дітей про моральні якості людини, сприяти їх проявам у повсякденному житті; формувати морально-етичні уявлення та прояви гуманного відношення до оточуючих. Сприяти формуванню уявлень про доброту, та як людина творить добро для інших; розвивати усвідомлення значення доброти в житті людини. Вчити аналізувати свою поведінку та поведінку інших, вчити висловлювати власну думку та формувати усвідомлення власного «Я» та адекватну самооцінку.

Орієнтовний план зустрічі:

Вступне слово дорослого, привітання
Розповідь «Лист від кульки»

Бесіда про доброту

Гра - релаксація «Добрий дощик»

Гра «Добре чи погане»

Вправа "Який Я"

Вправа "Мій казковий герой"

Вправа "Правила доброти"

Пантомімічна гра

Малюнок "Що приносить добро"
Підсумкове слово, вірш

Диво-дерево

Тема: Диво-дерево

Мета: уточнити уявлення дітей про доброту; вчити проявляти в різних ситуаціях гуманні почуття (доброту, чуйність, турботу); вправляти в оцінці вчинків людей; навчити дітей ввічливо спілкуватися з ровесниками та дорослими; показати перевагу доброти, чуйності над байдужістю; розширити і закріпити вміння вживати слова ввічливості; виховувати у дітей ввічливість, чемність, доброзичливість; формувати манери культурної поведінки, виховувати прагнення здійснювати добрі вчинки, надавати допомогу, дарувати радість, гарний настрій.

Орієнтовний план зустрічі:

Вступне слово дорослого та привітання
Розповідь «Лист від кульки»
Бесіда про доброту
Гра «Підкажи слівце»
Гра «Заміни добрими словами»
Фізкультхвилинка під музику «Сонечко і дощик»
Гра «Добре- погано»
Бесіда про добрі справи
Підсумкове слово

Очікувані результати впровадження програми «Вчимося жити разом» серед дітей, котрі потребують супроводу та підтримки особистісного розвитку, мають прояви поведінкових розладів, страхів, агресії

Очікувані результати впровадження програми конкретизуються через прояви сформованості життєвих навичок ефективної взаємодії дитини з іншими людьми.

Дитина:

■ намагається стримувати негативні емоції; 

■ розуміє, що вони негативно впливають і на її здоров’я, і на здоров’я оточуючих; 

■ в іграх, у стосунках із дітьми проявляє дружнє взаєморозуміння; 

■ розуміє: якщо добре поводитися, це не лише приносить позитивні емоції, а й впливає на гарний настрій оточуючих; 

■ вміє застосувати набуті знання на практиці, діяти самостійно, свідомо, мотивувати свої вчинки; 

■ проявляє любов і повагу до батьків, близьких людей, оточуючих;

■ уміє поводитися з людьми відповідно до їхнього віку, фізичного стану та настрою; 

■ володіє навичками спілкування з дорослими та дітьми, проявляючи ввічливість; 

■ проявляє стриманість у висловлюванні негативних суджень, підтримує дружні та товариські стосунки з дітьми, допомагає молодшим дітям; 

■ уміє поступливо, ввічливо ставитися до дітей протилежної статі; 

■ усвідомлює відмінність між добром і злом, може пояснити свої вчинки, схвалити або засудити їх; 

■ може визнати свою провину, поступитися власними інтересами заради загального благополуччя; 

■ уникає конфліктів, уміє порозумітися, не нав’язує власної думки; ■ допомагає батькам та іншим членам родини; 

■ уміє з повагою ставитися до рідних, знайомих, літніх і незнайомих людей; 

■ здатна до самоконтролю та саморегуляції; 

■ зважає на думку інших.